Спецпроект

Львівський історик розповів одеським бізнесменам, хто такі українці

Відомий історик, професор Ярослав Грицак під час першого засідання Вільного університету Українського клубу Одеси прочитав лекцію на тему "Хто такі українці і чого вони хочуть".

"Українська нація формується у щоденних дискусіях, і тому дуже важливо у цих дискусіях починати ставити нові питання. З українською ідентичністю у нас немає великих проблем: статистика показує, що більшість українців підтримують незалежність і навіть при загрозі готові воювати за Україну. Проблема є в тому, що в цій ідентичності ніщо не перетворюється, відповідно немає зрілих реформ суспільства", - зазначив Ярослав Грицак.

Професор Українського католицького університету  висловив думку, що важливіше зрозуміти, не хто такі українці, а чого вони хочуть - "Від питань ідентичності нам треба перейти до питань цінностей. І це питання ключове, бо воно визначає, чому у нас досі неможливі реформи". 

Вільний університет - це ініціатива Українського клубу Одеси, який об'єднує місцевих бізнесменів та інтелігенцію.

Щомісяця Вільний університет Українського клубу Одеси запрошуватиме лекторів - це люди як з України, так і з Росії: Наталія Яковенко, Микола Рябчук, Георгій Касьянов, Андреас Каппелер, Алєксєй Міллєр та інші. 

Наступним лектором буде проректор з призначення та місії Українського католицького університету, правозахисник Мирослав Маринович, який розповість про релігійну ситуацію в Україні. Про це ZAXID.NET повідомили в УКУ.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.