Спецпроект

У Москві закривають Мавзолей, щоб підмарафетити Леніна

Мавзолей Леніна буде закрито для відвідування з 25 лютого по 19 квітня поточного року.

Допуск до мавзолею припиняється на час проведення планових профілактичних робіт, повідомили "Интерфаксу" у Центрі зі зв'язків з пресою та громадськістю ФСО РФ.

Мавзолей Леніна зазвичай закривають на профілактику раз на півтора-два роки за заявкою фахівців Центру біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин.

Фахівці цього центру періодично проводять біохімічні роботи зі збереження забальзамованого тіла Леніна. У самому мавзолеї в цей час проводиться тестування встановленої там апаратури.

За твердженням фахівців "Мавзолейной групи", завдяки новітнім досягненням науки тіло Леніна, забальзамоване в 1924 році, може зберігатися невизначено довгий час. Леніну лише періодично міняють костюм.

Востаннє профілактичні роботи в Мавзолеї проводилися у лютому-квітні 2009 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.