Спецпроект

Львівські пластуни вшанують пам'ять Шухевича

З 4 по 6 березня 2011 львівський осередок НСОУ "Пласт" проведе ряд заходів, приурочених 61-ій річниці з дня смерті генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича.

На честь генерала Чупринки пластуни зініціювали пробіг від вулиці Довбуша до с. Білогорщі, боротимуться за кубок Шухевича, проведуть квест для школярів та студентів.

4 березня 2011 р. відбудеться квест для учнів та студентів львівських закладів середньої освіти. Під час гри учасники виконуватимуть різноманітні завдання, вчитимуться орієнтуватися по карті.

Змагання розпочнуться об 11:00 і відбуватимуться в лісовому масиві поблизу с. Білогорща. По закінченню квесту усі учасники матимуть можливість відвідати будинок, в якому проживав Роман Шухевич.

5 березня о 10.00 стартує пробіг від будинку, де народився генерал-хорунжий УПА, до с. Білогорща, де в 1950 р. загинув Шухевич. Також в цей день відбудуться змагання з футболу для старших пластунів.

Молодші пластуни спробують себе у ролі вояків УПА, під час теренової гри. Вона віддзеркалюватиме процес перевірки на витривалість, спритність та відданість Україні вояків УПА. Для тих, хто пройде перевірку і дійде до кінця, гра завершиться складанням урочистої присяги.

В неділю, 6 березня о 17.00 в актовому залі Українського католицького університету відбудеться вечір української пісні. Сценарій вечора побудований за мотивами біографії Романа Шухевича.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.