Спецпроект

Львівські пластуни вшанують пам'ять Шухевича

З 4 по 6 березня 2011 львівський осередок НСОУ "Пласт" проведе ряд заходів, приурочених 61-ій річниці з дня смерті генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича.

На честь генерала Чупринки пластуни зініціювали пробіг від вулиці Довбуша до с. Білогорщі, боротимуться за кубок Шухевича, проведуть квест для школярів та студентів.

4 березня 2011 р. відбудеться квест для учнів та студентів львівських закладів середньої освіти. Під час гри учасники виконуватимуть різноманітні завдання, вчитимуться орієнтуватися по карті.

Змагання розпочнуться об 11:00 і відбуватимуться в лісовому масиві поблизу с. Білогорща. По закінченню квесту усі учасники матимуть можливість відвідати будинок, в якому проживав Роман Шухевич.

5 березня о 10.00 стартує пробіг від будинку, де народився генерал-хорунжий УПА, до с. Білогорща, де в 1950 р. загинув Шухевич. Також в цей день відбудуться змагання з футболу для старших пластунів.

Молодші пластуни спробують себе у ролі вояків УПА, під час теренової гри. Вона віддзеркалюватиме процес перевірки на витривалість, спритність та відданість Україні вояків УПА. Для тих, хто пройде перевірку і дійде до кінця, гра завершиться складанням урочистої присяги.

В неділю, 6 березня о 17.00 в актовому залі Українського католицького університету відбудеться вечір української пісні. Сценарій вечора побудований за мотивами біографії Романа Шухевича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.