Спецпроект

Дослідник Волинської трагедії увійшов до Ради Інституту національної пам'яті

Дослідник Волинської трагедії Гжегож Мотика увійшов до Ради Інституту національної пам'яті Польщі.

Про це повідомляє "Ґазета виборча".

Історики Гжегож Мотика і Болеслав Орловський були обрані Сенатом Республіки Польща до складу ради, яка має очолити Інститут національної пам'яті Польщі.

Рада польського ІНП формується на підставі нового закону і має замінити собою колегію ІНП, яка складалася з 11 осіб. Рада буде меншою і складатиметься з 9 осіб.

П'ятірку інших членів Ради незабаром має обрати Сейм - нижня палата польського парламенту. Кандидатами є історики Анджей Хойновський, Антоні Дудек, Пйотр Франашек, Анджей Фрішке, Анджей Пачковський, Даріуш Столя, Влодзімєж Сулєя, Тадеуш Вольша і Станіслав Жерко.

Решту членів ради має призначити президент Броніслав Коморовський з чотирьох кандидатів, представлених йому Національною радою судочинства. Медіа стверджують, що Комаровський вже визначився із кандидатурами і назвав ім'я прокурора ІНП Антоні Кура і судді Вищого суду у відставці Анджея Василевського.

Рада покликана визначитися із кандидатурою Голови Інституту національної пам'яті Польщі.

Януш Куртика, попередній голова ІНП Польщі, загинув 10 квітня 2010 року у катастрофі президентського Ту-154 у Смоленську.

Нового голову має затвердити Сейм за згодою Сенату. Польські медіа вважають фаворитами шефів відділів ІНП у Варшаві і Кракові, тобто Єжи Ейслєра та Марека Лясоту відповідно.

Довідка ІП: Гжегож Мотика, нар. 1967 р., професор Польської Академії наук. Спеціалізується на українській тематиці та є прихильником польсько-українського єднання. Є автором кількох книжок:

"Пани і резуни. Співпраця АК і УПА у 1945-47" у співавторстві із Рафалом Внуком, 1997; "Так було у Бещадах. Польсько-українська боротьба в Польщі 1943-48", 1998; "Антипольська акція ОУН-УПА 1943-1944. Факти та інтерпретації" (під редакцією), 2002; "Служби безпеки Польщі і Чехословакії проти українців 1945-1989" (редакція і співавторство), 2005, "Українська партизанка 1942-1960", 2006; "Довкола "Заграв у Бескидах", 2009.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.