Спецпроект

Справу обезголовлювачів Сталіна передано до суду

Прокуратура Жовтневого району Запоріжжя затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі, порушеній проти дев'яти осіб, що підозрюються в умисному знищенні та пошкодженні бюсту Сталіну.

Як повідомила в п'ятницю прес-секретар прокуратури в Запорізькій області Маріанна Піскунова, справу передано до суду для подальшого розгляду, інформує "Кореспондент".

"Прокуратура Жовтневого району Запоріжжя затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі про умисне пошкодження та знищення майна Запорізького обкому КПУ - погруддя Сталіну, порушеній проти дев'яти осіб. Справу для розгляду по суті направлено в Жовтневий районний суд Запоріжжя", - повідомила вона.

Легенди і міфи про Сталіна в Запоріжжі

Піскунова також зазначила, що одному з обвинувачених у справі про пошкодження погруддя Сталіну змінений запобіжний захід "взяття під варту" та підписку про невиїзд, у зв'язку з закінченням досудового слідства і стану його здоров'я. Решта обвинувачених залишаються під вартою в Запорізькому слідчому ізоляторі.

Як повідомлялося, 28 грудня 2010 невідомі відрізали голову пам'ятнику Сталіну, встановленому в травні минулого року на території обласного комітету КПУ. У той же день відповідальність за це взяла на себе організація "Тризуб".

Обезголовлення силумінового Сталіна (ВІДЕО)

Кількома днями пізніше невідомі підірвали даний пам'ятник, завдавши значних збитків будівлі обкому КПУ. Відповідальність за знищення пам'ятника взяла на себе невідома організація "Перше січня".

У перші дні 2011 року по підозрою в пошкодженні пам'ятника Сталіну міліція затримала 9 осіб, серед яких члени організацій "Тризуб" і "Свобода". Зараз вони перебувають під вартою в СІЗО Запорізької області.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.