Спецпроект

В Запоріжжі хочуть відродити першотравневі демонстрації трудящих

Влада Запорізької області має намір відродити в регіоні "традиції народного святкування Першотравня з урочистими ходами трудящих".

Про це "Інтерфаксу" повідомили в прес-службі Запорізької обласної державної адміністрації.

За даними прес-служби, "влада Запорізької області ініціює відродження в Запоріжжі традиції всенародного святкування Першотравня: передбачається проведення святкової ходи по головному проспекту обласного центру: кожен район представить у своїх колонах на демонстрації кращих людей, а також провідні підприємства регіону". 

"Відродження першотравневих традицій дасть додатковий імпульс консолідації громадськості, додасть позитивних емоцій та гарного настрою запорожцям" - цитує прес-служба голову Запорізької облдержадміністрації Бориса Петрова.

 Першотравень в Афінах: трудящі Греції отримують додатковий імпульс консолідації громадськості, додають позитивних емоцій та гарного настрою афінянам

В обладміністрації зазначили, що "керівники обласної влади вже приступили до планування та підготовки першотравневих заходів разом iз представниками профспілок області".

Нагадаємо, що в Запоріжжі був встановлений місцевими комуністами, а потім знищений невідомими підривниками неофіційний пам'ятник Сталіну.

1 травня - День міжнародної солідарності людей найманої праці, який святкується у 142 країнах, в тому числі і в Україні. Його відзначають на честь американських робітників, які 1 травня 1886 року організували в Чикаґо страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням із поліцією.

В СРСР 1 травня було одним із головних офіціозних свят.

Святкова листівка часів УРСР 1980-их

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.