Спецпроект

Колишній голова Сумського архіву вимагає вибачень у "товариша Гінзбург"

Колишній голова Сумського державного архіву, член Спілки архівістів та Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко вимагає від голови Державного комітету архівів України, колишнього нардепа (КПУ) Ольги Гінзбург спростувати неправдиві відомості про себе і своїх колег по Сумському держархіву.

Про це йдеться у відкритому листі Геннадія Іванущенка, який є в розпорядженні "Історичної Правди".

"На прес-конференції в Сумській ОДА 10.03.2011 р. Ольга Петрівна заявила наступне: "Пропало 648 дел, они так и не найдены. В архиве нет ни ремонта, ни сигнализации, ни охраны", - йдеться в листі. - Почну з того, що ні я, ні мої колеги не бачили і не бачим потреби шукати ті міфічні 648 одиниць зберігання, бо в Державному архіві Сумської області СПРАВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У РОЗШУКУ - 49. ... товариш Гінзбург проявляє "творчість" і приписує ще 600, щоб страшніше..."

За словами Іванущенка, згадані 49 відсутніх справ не були передані Україні у 1991 році разом з партархівом КПУ. "Тож хай т. Гінзбург краще запитає у своїх однопартійців - куди вони поділи 49 справ, замітаючи сліди 70-літнього злочинного правління?", - питає автор відкритого листа.

Також Геннадій Іванущенко повідомляє (з номерами і датами відповідних документів та актів) про виконані капітальні і не тільки ремонти Сумського архіву, встановлення і обслуговування пожежних і охоронних сигналізацій, санітарного стану тощо. Деякі з цих документів мають підпис голови Держкомархівів Ольги Гінзбург.

"Перехід на фізичну позавідомчу охорону зі скороченням 9 сторожів і перетворенням їх посад на архівістів завжди розглядався нами ТІЛЬКИ шляхом  виділення додаткових 300-400 тис. грн. на послуги через бюджетний запит. Скорочувати штатних сторожів, сподіваючись винятково на Стабфонд (якого з 01.01 може і не бути) вважав і вважаю авантюрою. Тоді мою думку поділяла і Ольга Петрівна...", - йдеться в листі.

Колишній голова Сумського архіву висловлює обурення "тим, що заручниками і жертвами чиновницького цинізму стали архівісти - люди, які за свою працю і старанність мають "щастя" чути таку "подяку" від вищого керівництва служби" і стверджує, що висловлювання Гінзбург "є цілеспрямованою брехнею, спрямованою на дискредитацію здобутків архівістів Сумщини та ображають їх професійну гідність".

"Вимагаю від О.П. Гінзбург публічного вибачення перед трудовим колективом Державного архіву Сумської області за наклеп, підрив ділової репутації та зневагу до багаторічної роботи працівників", - йдеться в листі.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Геннадія Іванущенка було звільнено з посади директора Державного архіву Сумської області. За його головування Сумський архів став єдиним, який повністю оцифрував усі наявні (57 тисяч) актові записи про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на території області.

Звільнення відбулося після "службового розслідування", ініційованого Сумською обласною державною адміністрацією на чолі з Юрієм Чмирем. Саме звільнення здійснено із порушеннями вимог законодавства, вважають у Центрі дослідження визвольного руху. Чмир і Гінзбург заперечували політичні підстави звільнення.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.