Спецпроект

"ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ" ХОЧЕ ОЦИФРУВАТИ СВІЙ АРХІВ

Перший Національний готується до створення цифрового архіву. Унікальні архівні кіно- та відеоматеріали Першого Національного почнуть переносити на цифрові носії вже у цьому році.

"На Першому Національному збереглося безліч документальних фільмів, передач, записів програм і хроніки, які є справжнім інформаційним надбанням нації, - заявив генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф. - Величезний масив унікальних відеоматеріалів, який накопичився за багато років на каналі, ми маємо намір повністю перенести на цифрові носії, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь".

Технічне обладнання, кошти на яке передбачені у фінансуванні на 2011 рік, дозволить перенести відео з різних типів касет і плівок, які з часом руйнуються, на цифрові носії. 

Комплекс обладнання дозволить не тільки оцифровувати старі матеріали, але і в реальному часі архівувати продукти, які створюються на каналі зараз. 

Система архівації побудована таким чином, щоб максимально скоротити пошук потрібного матеріалу, і дозволить вибирати потрібний фрагмент з передачі чи програми без залучення додаткових працівників і часових ресурсів. 

Генеральний директор НТКУ підкреслив, що вже повним ходом йде робота по систематизації і підготовці до переведення усіх матеріалів у цифру, щоб зробити їх доступними для громадськості, представників науки та істориків.

Розглядається взаємодія з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФУ) в галузі збереження і примноження історичного інформаційного надбання країни. 

"Створення такого архіву, з гранично відкритим доступом, посилить і патріотичне виховання. Наші матеріали - це історія, якою ми пишаємося і якою пишатимуться наші нащадки", - зазначив Єгор Бенкендорф.

"Історична Правда", згадуючи безуспішні пошуки в телецентрі і ЦДКФФУ запису новинної програми УТ "Актуальна Камера" від 24 серпня 1991 року, вітає чудову ініціативу телевізійників.

Перший Національний телеканал - спадкоємець радянського УТ, яке з'явилося на світ у січні 1965 року. Регулярні трансляції з Київського телецентру здійснюються з 1956-го, а перша телетрансляція відбулася 1 лютого 1939 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.