Спецпроект

Янукович привітав українців Польщі, яким через 60 років повернули Народний дім

Президент України Віктор Янукович позитивно оцінює завершення процесу передачі українській громаді у Польщі Народного Дому в місті Перемишль.

"Я вітаю офіційну передачу Українського Народного Дому у Перемишлі нашої громади і обіцяю, що українська держава буде робити все, щоб у цьому будинку дійсно було затишно, тепло й радісно. Щоб українці - громадяни Польщі постійно відчували турботу про них з боку Україна", - наголошується в телеграмі глави української держави, адресованої Об'єднанню українців Польщі, повідомляє "Інтерфакс".

На думку В. Януковича, це реальний крок на шляху "виправлення історичних помилок минулого, який ми з президентом Коморовським намагаємося здійснити, виходячи з політичної формули "пробачаємо і просимо вибачення".

Український народний дім (УНД) у Перемишлі було споруджено у 1904 році в центрі міста (вул. Костюшка, 5) на кошти, зібрані місцевими українцями. Споруда у стилі “українського модерну” є однією із найцікавіших архітектурних пам’яток епохи. До 1947 р. УНД використовувався для потреб української громади.

Перемишль, вулиця Косцюшко. Український Народний Дім

Після акції "Вісла" і депортації українців зі східних земель ПНР у 1947 році Народний дім був націоналізований і до 1956 року не використовувався за призначенням. Після дозволу на повернення українців на колишнє місце проживання та створення своїх організацій (з 1956 року) Об'єднання українців Польщі орендувала частину приміщень УНД для своїх потреб.

Протягом кількох останніх років з польською владою велися переговори про повернення будинку УНД українській громаді Перемишля. 3 вересня 2009 під час засідання Міської ради м. Перемишль було ухвалено рішення про передачу Українського народного дому у власність української громади Перемишля.

Президент України Віктор Ющенко (2005-2010) неодноразово порушував питання передачі будівлі у власність української громади.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.