Спецпроект

"Ганьби" у вигляді червоного прапора на Галичині не буде - депутат облради

Обласні ради західних областей України не будуть ухвалювати рішення про підйом на 9 травня червоного прапора Перемоги.

Про це Радіо Свобода повідомив голова фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді Юрій Романюк.

"Не треба знову розділяти Україну на Західну і Східну по релігії, по мові, по Бандері, тепер по червоних прапорах! - наголосив Романюк.

За словами депутата, він звернувся з офіційним зверненням до голови обласної ради Олександра Сича з проханням "негайно скликати позачергову сесію обласної ради у випадку, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон - щоб не допустити такої ганьби на території Галичини і Прикарпаття зокрема".

Нагадаємо, що у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєстровано законопроект "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Як виглядає Прапор Перемоги (ФОТО)

Рішення про підйом копій прапора Перемоги 9 травня на державних установах уже прийняли міські ради Одеси і Севастополя і обласна рада Житомирщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.