Спецпроект

ЗНАЙДЕНО НАЙСТАРІШИЙ НАПИС У ЄВРОПІ

Археологи знайшли глиняну табличку з написом, зробленим приблизно 3,5 тисячі років тому - на 150 років раніше інших відомих написів, знайдених у європейському регіоні.

Про це повідомляє "Лос Анжелес Таймс".

Табличка була знайдена в місцевості Іклена (в Мессенії, на південному заході грецького Пелопонесу), в одному з палаців, який дослідники пов'язють з оспіваним Гомером царем Нестором.

"Ми не чекали, що виявимо тут якісь написи, - сказав Майкл Космопулос із Університету Міссурі, який і знайшов табличку. - Бо Іклена була на периферії створеної Нестором (у 1400-х роках до нашої ери - ІП) держави".

За словами Космопулоса, табличка була частиною бюрократичного документообігу. "Раніше ми змирилися з думаю, що письмом володіли тільки у великих столицях тодішніх грецьких держав, - додає археолог Томас Палайма з Університету Техасу. -  І така знахідка - чудовий сюрприз".

Напис на табличці виявили випадково - спершу розбитий глиняний предмет викинули у смітник, який загорівся, і від вогню письмена стали чіткішими. Напис зроблено так званим "лінійним письмом Б" - пізньою формою критського письма, яка існувала в XV-XII сторіччях до нашої ери.

Табличка з найдавнішим на даний момент написом у Європі має розміри 5 на 8 см. Лінійне письмо Б, яким зроблено напис, використовувалося для записів прав власності. На лицьовій стороні таблички видно дієслово, яке позначало виробництво. На зворотній - щось схоже на перелік імен

Детальніше про знахідку можна буде прочитати у "Записах Афінського археологічного товариства" цього місяця.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.