Спецпроект

Замість альтернативного Табачнику підручника львівська влада видасть плакат

У Львівській області підручники з історії України доповнюватимуть додатковими матеріалами, що не увійшли до загальної програми. З такою ініціативою виступили місцеві депутати.

Заплановано, що з наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені.

До таких тем будуть включені: "бій під Крутами", "політичний процес над членами ОУН, відомий як "процес 59-ти", "діяльність УПА" та історичні постаті Бандери, Шухевича, Коновальця тощо, розповів в інтерв'ю Deutsche Welle голова депутатської комісії з культури, історично-культурної спадщини Львівської облради Орест Шейка.

"Це не означатиме, що будуть вклеюватися додаткові сторінки до підручника. Це буде плакат для вчителя, розміром 50х70, створений кафедрою новітньої історії. Подію буде висвітлено повністю як окрему тему до підручника. Це не потребуватиме великих фінансових витрат", - зазначив Шейка.

Нагадаємо, що у січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Депутати також обговорюють ініціативу доповнити підручник з біології та астрономії, вписавши до вже існуючих теорій створення світу (Дарвіна та Великого вибуху) альтернативну теорію про "Божественну силу". Адже учні повинні отримати всі точки зору на цю тему, аргументують депутати.

Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.