Спецпроект

Замість альтернативного Табачнику підручника львівська влада видасть плакат

У Львівській області підручники з історії України доповнюватимуть додатковими матеріалами, що не увійшли до загальної програми. З такою ініціативою виступили місцеві депутати.

Заплановано, що з наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені.

До таких тем будуть включені: "бій під Крутами", "політичний процес над членами ОУН, відомий як "процес 59-ти", "діяльність УПА" та історичні постаті Бандери, Шухевича, Коновальця тощо, розповів в інтерв'ю Deutsche Welle голова депутатської комісії з культури, історично-культурної спадщини Львівської облради Орест Шейка.

"Це не означатиме, що будуть вклеюватися додаткові сторінки до підручника. Це буде плакат для вчителя, розміром 50х70, створений кафедрою новітньої історії. Подію буде висвітлено повністю як окрему тему до підручника. Це не потребуватиме великих фінансових витрат", - зазначив Шейка.

Нагадаємо, що у січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Депутати також обговорюють ініціативу доповнити підручник з біології та астрономії, вписавши до вже існуючих теорій створення світу (Дарвіна та Великого вибуху) альтернативну теорію про "Божественну силу". Адже учні повинні отримати всі точки зору на цю тему, аргументують депутати.

Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.