Спецпроект

Біля ЧАЕС тепер можна віртуально погуляти

На сервісі Яндекс.Панорами з'явилася можливість "прогулятися" вуличками Прип'яті.

Відтепер кожен бажаючий користувач інтернету може відправитися у віртуальну подорож зоною відчуження, повідомляє УП.Життя.

Відповідний проект було запущено до 25-річчя з дня аварії на Чорнобильській АЕС.

Автомобіль Яндекс.Панорами ще взимку проїхав вулицям "мертвого міста" Прип'ять - неподалік від ЧАЕС та четвертого енергоблоку.

Скріншот із нового сервісу

До будинків за допомогою віртуальної подорожі під'їхати не вдасться, однак подивитися на порожні засніжені вулиці можна.

Нагадаємо, що минулого тижня сервіс панорам Google Street View, застосовуючи для зйомок велосипеди та інші "не автомобільні" засоби пересування, відкрив для перегляду панорами історичних пам'яток Франції та Італії.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай: перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.