Спецпроект

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи (ФОТО)

Панорами Street View стають доступними для тих місць, яких раніше не було видно на мапах Google - в тому числі можна порозглядати пам'ятки Італії та Франції.

Про це повідомляє ITC.ua.

З недавнього часу Google почала застосовувати не тільки машини для зйомки панорам свого сервісу Google Street View. Велосипеди, снігоходи, і інші компактні засоби пересування дозволяють дістатися туди, куди фотоавтомобілі компанії не могли заїхати.

Відповідно з'явилася можливість робити панорамні зображення не тільки для міських вулиць і доріг. Тепер панорами для відомих історичних місць будуть доступні також на карті Італії та Франції.

Аппієва дорога. Скріншот із Google Street View

Pимський Колізей, побудований в першому столітті, став одним з перших архітектурних пам'яток, який можна відвідати в Street View і віртуально вивчити зсередини, а не тільки зовні.

 Колізей

Крім кількох пам'яток у Римі, доступні також панорами у Флоренції, і деякі відомі історичні місця у Франції.

Фонтенбло - палац епохи Ренесансу, де з XVI до XIX сторіччя жили французькі монархи

З повним списком доступних пам'яток можна ознайомитися тут.



 Санта Марія дель Фьоре - кафедральний собор Флоренції. Саме тут мала стояти статуя Давида, зроблена Мікеланджело

Нагадаємо, що українські замки і храми з повітря можна побачити на вітчизняному сервісі карт.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.