Спецпроект

ФБР вважає, що нацистське посвідчення Дем'янюка сфабриковане КДБ

Есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка могло бути сфабриковано КДБ, повідомляє УП.Життя.

У розпорядження агентства The Associated Press потрапив розсекречена доповідь ФБР від 1985 року, в якій зазначалося, що есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка схоже на сфабриковане КДБ СРСР.

Згадане посвідчення служить центральним доказом причетності Дем'янюка до масових вбивств євреїв у концтаборі Собібор на процесі, що проходить наразі у Мюнхені.

Адвокати й раніше висловлювали сумніви в достовірності посвідчення. Тим не менш, доповідь ФБР не зможе зняти підозр із Дем'янюка, оскільки з 1985 року посвідчення неодноразово перевірялося у США, Ізраїлі та Німеччині і в кожному випадку визнавалося справжнім.

Посвідчення Дем'янюка

Остання перевірка на справжність проводилася в березні 2009 року німецькими експертами-криміналістами.

Німці порівняли посвідчення Джона Дем'янюка з трьома аналогічними посвідченнями, які були надані для аналізу владою США.

За словами фахівця баварського управління кримінальної поліції Антона Дальмайера, на всіх чотирьох посвідченнях є відмітні особливості, які повністю збігаються.

Підробити їх, як зазначив Дальмайер, неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання.

Деякі сумніви, втім, викликає фотографія Дем'янюка на посвідченні. Фото проштамповане двома круглими печатками, лінії яких дещо зміщені.

За словами Дальмайера, фото, ймовірно, було здерте, а потім приклеєне заново. Німецький експерт, однак, підкреслив, що немає жодних ознак підміни фото.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

Доповідь ФБР з'явилася у самий розпал Холодної війни. Співробітники ФБР дотримувалися точки зору, що СРСР зацікавлений у підробці документів Дем'янюка, щоб тим самим очорнити образ іммігрантів, що втекли до США від комуністичних режимів.

Зі свого боку, фахівці з Управління спеціальних розслідувань (OSI) Мін'юсту США, які теж займалися справою Дем'янюка, тоді ж прийшли до протилежних висновків, визнавши його нацистське посвідчення справжнім.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.