Спецпроект

ФБР вважає, що нацистське посвідчення Дем'янюка сфабриковане КДБ

Есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка могло бути сфабриковано КДБ, повідомляє УП.Життя.

У розпорядження агентства The Associated Press потрапив розсекречена доповідь ФБР від 1985 року, в якій зазначалося, що есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка схоже на сфабриковане КДБ СРСР.

Згадане посвідчення служить центральним доказом причетності Дем'янюка до масових вбивств євреїв у концтаборі Собібор на процесі, що проходить наразі у Мюнхені.

Адвокати й раніше висловлювали сумніви в достовірності посвідчення. Тим не менш, доповідь ФБР не зможе зняти підозр із Дем'янюка, оскільки з 1985 року посвідчення неодноразово перевірялося у США, Ізраїлі та Німеччині і в кожному випадку визнавалося справжнім.

Посвідчення Дем'янюка

Остання перевірка на справжність проводилася в березні 2009 року німецькими експертами-криміналістами.

Німці порівняли посвідчення Джона Дем'янюка з трьома аналогічними посвідченнями, які були надані для аналізу владою США.

За словами фахівця баварського управління кримінальної поліції Антона Дальмайера, на всіх чотирьох посвідченнях є відмітні особливості, які повністю збігаються.

Підробити їх, як зазначив Дальмайер, неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання.

Деякі сумніви, втім, викликає фотографія Дем'янюка на посвідченні. Фото проштамповане двома круглими печатками, лінії яких дещо зміщені.

За словами Дальмайера, фото, ймовірно, було здерте, а потім приклеєне заново. Німецький експерт, однак, підкреслив, що немає жодних ознак підміни фото.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

Доповідь ФБР з'явилася у самий розпал Холодної війни. Співробітники ФБР дотримувалися точки зору, що СРСР зацікавлений у підробці документів Дем'янюка, щоб тим самим очорнити образ іммігрантів, що втекли до США від комуністичних режимів.

Зі свого боку, фахівці з Управління спеціальних розслідувань (OSI) Мін'юсту США, які теж займалися справою Дем'янюка, тоді ж прийшли до протилежних висновків, визнавши його нацистське посвідчення справжнім.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.