Спецпроект

ФБР вважає, що нацистське посвідчення Дем'янюка сфабриковане КДБ

Есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка могло бути сфабриковано КДБ, повідомляє УП.Життя.

У розпорядження агентства The Associated Press потрапив розсекречена доповідь ФБР від 1985 року, в якій зазначалося, що есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка схоже на сфабриковане КДБ СРСР.

Згадане посвідчення служить центральним доказом причетності Дем'янюка до масових вбивств євреїв у концтаборі Собібор на процесі, що проходить наразі у Мюнхені.

Адвокати й раніше висловлювали сумніви в достовірності посвідчення. Тим не менш, доповідь ФБР не зможе зняти підозр із Дем'янюка, оскільки з 1985 року посвідчення неодноразово перевірялося у США, Ізраїлі та Німеччині і в кожному випадку визнавалося справжнім.

Посвідчення Дем'янюка

Остання перевірка на справжність проводилася в березні 2009 року німецькими експертами-криміналістами.

Німці порівняли посвідчення Джона Дем'янюка з трьома аналогічними посвідченнями, які були надані для аналізу владою США.

За словами фахівця баварського управління кримінальної поліції Антона Дальмайера, на всіх чотирьох посвідченнях є відмітні особливості, які повністю збігаються.

Підробити їх, як зазначив Дальмайер, неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання.

Деякі сумніви, втім, викликає фотографія Дем'янюка на посвідченні. Фото проштамповане двома круглими печатками, лінії яких дещо зміщені.

За словами Дальмайера, фото, ймовірно, було здерте, а потім приклеєне заново. Німецький експерт, однак, підкреслив, що немає жодних ознак підміни фото.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

Доповідь ФБР з'явилася у самий розпал Холодної війни. Співробітники ФБР дотримувалися точки зору, що СРСР зацікавлений у підробці документів Дем'янюка, щоб тим самим очорнити образ іммігрантів, що втекли до США від комуністичних режимів.

Зі свого боку, фахівці з Управління спеціальних розслідувань (OSI) Мін'юсту США, які теж займалися справою Дем'янюка, тоді ж прийшли до протилежних висновків, визнавши його нацистське посвідчення справжнім.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.