Спецпроект

У Москві хочуть бучно святкувати ювілей Київської Русі - "як до 1917 року"

21 квітня 2011 в Москві на виконання указу Мєдвєдєва відбудеться міжнародний круглий стіл, присвячений підготовці святкування наступного року 1150-річчя утворення давньоруської держави.

Про це повідомляє агенція "Інфорос".

"Згідно з "Повістю врем'яних літ", поява першого східнослов'янської держави - спільної колиски Росії, Україні і Білорусії - датується 862 роком, - повідомляють організатори заходу, - і до жовтня 1917 року ця пам'ятна дата широко відзначалася. Святкування проводилися 8 вересня, у день Різдва Пресвятої Богородиці".

З особливим розмахом ювілей пройшов у 1862 році. У Великому Новгороді був відкритий пам'ятник Тисячоліття Росії, відбувся військовий парад, урочистості тривали три дні.

У березні президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписав указ "Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності".

У розвиток ідей президентського указу російські організатори хочуть провести ряд спільних з Україною і Білоруссю акцій.

За їхніми словами, "основною метою ювілейних заходів має стати зміцнення єдності братніх східнослов'янських народів у сучасних умовах, розкриття потенціалу міждержавної інтеграції на пострадянському просторі, протидія спробам фальсифікації історії".

Метою круглого столу з підготовки до 1150-річчя є консолідація творчих зусиль і організаційних ресурсів всіх зацікавлених сторін.

Планованим результатом заходу повинні стати формування громадської координаційної ради і прийняття спільної резолюції. На основі цього документу планується приступити до розробки пропозицій за планом громадських заходів ювілейного 2012 року.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.