Спецпроект

Через історичні ляпи президента Польщі вже порівнюють із Бушем

Президент Польщі Броніслав Коморовський за останні тижні допустив серію помилок, які окремі польські ЗМІ вже порівнюють із обмовками екс-президента США Джорджа Буша-молодшого.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Зокрема, в одному з виступів Коморовський, розмірковуючи про Конституцію країни, сказав, що вона була "другою сучасною конституцією в Європі".

Польські ЗМІ зазначають, що "навіть школярі" у Польщі знають, що їхня країна 3 травня 1791-го першою, а не другою в Європі прийняла Конституцію. У світі її випередили тільки США, які зробили це в 1787 році.

З точки зору українських істориків помиляються якраз польські ЗМІ, а не Коморовський. Частина науковців вважає, що першою конституцією Європи був "Договір і встановлення прав і вольностей Війська Запорозького" - документ, укладений Пилипом Орликом у 1710 році.

Як знайшли оригінал Конституції Орлика українською

Ще одну прикру помилку Броніслав Коморовський допустив після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1". Він зробив орфографічну помилку, коли залишав запис у книзі співчуттів японському народу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.