Спецпроект

РАДА ЗОБОВ'ЯЗАЛА ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНІ ПРАПОРИ НА 9 ТРАВНЯ

Верховна Рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

За відповідний законопроект проголосували 260 осіб, повідомляє УП.

Червоний прапор трактується в законі, як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною у роки Великої вітчизняної війни".

Згiдно iз законом, зовнiшнiй вигляд копiй прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора 150-го ордена Кутузова другого ступеня Iдрицької стрiлецької дивiзiї.

Ось як має виглядати прапор, який вішатимуть 9 травня

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Депутати від БЮТ та НУНС після оголошення розгляду цього питання вимагали перерву. Однак головуючий на засіданні перший віце-спікер комуніст Адам Мартинюк відмовив це робити, зазначивши, що у залі немає керівництва фракцій.

Перед голосуванням у залі стався конфлікт між представниками опозиції і більшості. Опозиція закликала не голосувати за законопроект, оточивши трибуну.

Депутати від НУНС Ярослав Кендзьор, Ксенiя Ляпiна, Роман Ткач розгорнули нацiональний прапор.

У свою чергу автор постанови про прапор Перемоги, комуніст Євген Царьков розгорнув копiю прапора, який використовували вiйська Радянської армiї пiд час Великої Вiтчизняної вiйни.

Також депутат від НУНС Андрій Парубій заявив, цим законом будуть "зневажені наші батьки, які були убиті більшовиками, які йшли під червоним прапором".

"Цей прапор не може висіти на наших будівлях. Ви хочете посіяти розкол в суспільстві. Це завдання Кремля, це завдання комуністів, це завдання Партії регіонів, щоб 9 травня посварити ветеранів і українських патріотів", - заявив він.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.