Спецпроект

У Львові заборонили радянську символіку

Депутати Львівської міської ради заборонили використовувати у Львові символіку СРСР та Комуністичної партії Радянського Союзу.

"За" відповідне рішення 21 квітня під час сесії Львівської міської ради проголосував 71 депутат, повідомляє Zaxid.net.

Як зазначено в ухвалі, рішення прийнято через "можливість розповсюдження у місті Львові символіки неіснуючої тоталітарної держави".

Ухвала забороняє використовувати символіку на території міста, розміщувати її на будівлях державних установ та комунальних підприємствах, а також використовувати її під час масових заходів.

Слід зазначити, що під час обговорення цього питання депутат від "Пори" Андрій Білоус запропонував внести до переліку забороненої символіки - нацистську.

"Адже на футболі часто можна побачити прапори із свастикою", - сказав він.

22 квітня Білоус повідомив, що міська рада Львова заборонила обидві символіки тоталітарних держав - і нацистську, і радянську.

Нагадаємо, 21 квітня 2011 року Верховна рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.