Спецпроект

Луцьк приєднався до заборони червоних прапорів

Депутати Луцької міської ради заборонили в місті вивішувати радянську символіку.

За відповідне рішення на сесії 20 квітня проголосували 26 депутатів, 8 висловилися проти, 1 - утримався, повідомляють Волинські новини.

У проекті рішення йдеться про заборону радянської символіки на державних установах та комунальних підприємствах, заборону використання радянських прапорів та символіки під час масових заходів у місті Луцьку.

На думку депутатів, їхнє рішення сприятиме виконанню нормативно-правових документів щодо ліквідації символів тоталітарного режиму.

Згідно з інформацією про поіменне голосування, проти заборони розміщення радянської символіки в Луцьку проголосували представники Партії регіонів Тетяна Дементьєва та Іван Смоленг, представники "Фронту змін" Микола Дендіберін, Олександр Пиза та Олег Дмитрук та представник "Сильної України" Андрій Розумовський.

Були зареєстровані у сесійній залі, але не голосували за заборону Микола Яручик з фракції ВО "Свобода", Анатолій Бірюков з Європейської партії України, Віталій Кварцяний з "Фронту змін", а також члени фракції ВО "Батьківщина" Юрій Мишко та Юрій Корольчук.

Хронологію політичної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги дивіться тут.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.