Спецпроект

Анонс: євразійський телеміст щодо історичної пам'яті про "Велику вітчизняну"

Завтра, 27 квітня в 11:00 в представництві "РИА Новости" в Україні відбудеться відеоміст Москва-Київ-Кишинів-Астана "До 66-річчя перемоги у Великій війні".

"9 травня 1945 Перемогу у Великій Вітчизняній війні святкувала єдина держава - Радянський Союз, - йдеться в анонсі організаторів телемосту. - У ході відеомосту піде мова про підготовку святкування Дня Перемоги, про заходи соціальної підтримки для ветеранів, історичну пам'ять і правду про війну".

Учасники в Києві:

- Ірина ГОЛУБЄВА, начальник управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації, почесний представник Національної Ради жінок України;

- Іван Красильников - учасник ВВВ, генерал-лейтенант, почесний голова організації ветеранів війни та праці в м. Києві

- Костянтин ВОРОБЙОВ, керівник представництва "Россотрудничества" в Україні;

Учасники в Москві:

- Франц Клінцевич, перший заступник голови Комітету ГД у справах ветеранів;

- Володимир ЧЕРНІКОВ, учасник ВВВ, полковник у відставці, голова громадської комісії по роботі з молоддю Загальноросійської громадської організації ветеранів війни і військової служби, голова Союзу фронтовиків Північно-Східного адміністративного округу м. Москва.

- Геннадій Галібін, начальник відділу патріотичної роботи Загальноросійської громадської організації ветеранів війни і військової служби.

Учасники в Кишиневі:

- Алла Мироник, голова Організації ветеранів Республіки Молдова, депутат парламенту;

- Павло ГЛАДКІХ, ветеран ВВВ, учасник Сталінградської битви.

Учасники в Астані:

- Майдан Кусаїнов, професор Євразійського національного університету ім. Л. Гумільова, командир пошукового загону "Меморіальна зона".

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.