Спецпроект

На Закарпатті пропонують також вивішувати прапори США, Британії та УПА

Закарпатська облорганізація УНП пропонує під час святкування Дня Перемоги вивісити прапори країн-учасниць антигітлерівської коаліції і УПА на противагу "червоному" прапору.

Відповідну заяву розповсюдила прес-служба Закарпатської облорганізації УНП, повідомляє УНІАН.

"На відміну від нинішньої влади, Українська народна партія визнає, що досягти перемоги вдалося лише завдяки спільним діям антигітлерівської коаліції. Також не можна недооцінювати боротьбу Української повстанської армії з фашистами за визволення України", - йдеться в заяві УНП.

"Зараз активно продукуються сталінські пропагандистські міфи, всіляко замовчуючи роль союзників у війні з нацизмом. Прикриваючись святом Перемоги, антиукраїнські сили насправді хочуть створити Союз з Росією", - вважає УНП.

Проти Гітлера також воювали британці, американці, греки, канадці, поляки, ефіопи та інші "свободолюбиві народи"

Разом із тим, депутати Дніпропетровської облради на черговій сесії прийняли окреме рішення про використання копій прапора Перемоги під час святкування Дня Перемоги, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Дніпропетровська облрада рекомендує органам виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадським організаціям використовувати прапори Перемоги під час урочистих заходів, а 9 травня підняти їх над адміністративними будівлями органів виконавчої влади та комунальних закладів.

Як пояснив журналістам голова Дніпропетровської облради Євген Удод, копії прапора Перемоги були виготовлені з нагоди 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, проте минулого року масово не використовувалися.

Нагадаємо, що міськрада Луганська рекомендує вивісити червоний прапор Перемоги не тільки адміністративним установам, але й підприємствам, організаціям, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.