Спецпроект

При будівництві "Олімпійського" руйнують Київську фортецю

Голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець звернувся до голови КМДА Олександра Попова та голови комітету з Євро-2012 Бориса Колеснікова з вимогою припинити руйнувати пам'ятку - Київську фортецю XVIII-XIX століть.

На території Національного музею "Київська фортеця" без законних документів та без погодження із музеєм розкопали значну частину оборонних валів ХІХ століття і почали встановлювати палі.

За словами директора музею В.Кулінича, днями він з міською владою та керівництвом стадіону "Олімпійський" домовився лише про реставрацію схилу.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання 7 чудес України в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

За словами Бригинця, національний музей "Київська фортеця" - унікальна пам'ятка 18-19 ст., ще не до кінця розкрита киянами як частина історії міста. Адже для більшості обличчям столиці є Київ Ярослава Мудрого та період розбудови міста у кінці 19-поч 20 ст.

Нагадаємо, 29 квітня на території фортеці почалися будівельні роботи, внаслідок яких знищено частину валу. Роботи проходили на відстані кількох десятків метрів від унікальної споруди музею "Косий капонір" (каземат).

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.