Спецпроект

При будівництві "Олімпійського" руйнують Київську фортецю

Голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець звернувся до голови КМДА Олександра Попова та голови комітету з Євро-2012 Бориса Колеснікова з вимогою припинити руйнувати пам'ятку - Київську фортецю XVIII-XIX століть.

На території Національного музею "Київська фортеця" без законних документів та без погодження із музеєм розкопали значну частину оборонних валів ХІХ століття і почали встановлювати палі.

За словами директора музею В.Кулінича, днями він з міською владою та керівництвом стадіону "Олімпійський" домовився лише про реставрацію схилу.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання 7 чудес України в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

За словами Бригинця, національний музей "Київська фортеця" - унікальна пам'ятка 18-19 ст., ще не до кінця розкрита киянами як частина історії міста. Адже для більшості обличчям столиці є Київ Ярослава Мудрого та період розбудови міста у кінці 19-поч 20 ст.

Нагадаємо, 29 квітня на території фортеці почалися будівельні роботи, внаслідок яких знищено частину валу. Роботи проходили на відстані кількох десятків метрів від унікальної споруди музею "Косий капонір" (каземат).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".