Спецпроект

На Буковині не буде червоних прапорів - голова ОДА

На День Перемоги на державних установах Чернівецької області не буде червоних прапорів - будуть встановлені лише державні прапори України.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на апаратній нараді заявив голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв.

"На День Перемоги на державних установах області будуть встановлені державні прапори, - підкреслив Папієв. - В Україні є державна символіка, і вона має використовуватися під час святкувань. Думаю, такі підходи мають бути і в органах самоврядування Буковини".

Водночас губернатор наголосив на необхідності приділити особливу увагу ветеранам, відвідати сім'ї учасників війни, привітати їх зі святом.

Нагадаємо, що 4 травня президент України заявив, що підпише закон про використання червоних прапорів під час святкових заходів до дня Перемоги, щойно документ надійде йому на підпис.

Янукович висловив переконання: оскільки з цим прапором учасники Великої Вітчизняної війни йшли до Перемоги, воно має використовуватися на святі 9 травня разом із державним прапором.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.