Спецпроект

На Буковині не буде червоних прапорів - голова ОДА

На День Перемоги на державних установах Чернівецької області не буде червоних прапорів - будуть встановлені лише державні прапори України.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на апаратній нараді заявив голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв.

"На День Перемоги на державних установах області будуть встановлені державні прапори, - підкреслив Папієв. - В Україні є державна символіка, і вона має використовуватися під час святкувань. Думаю, такі підходи мають бути і в органах самоврядування Буковини".

Водночас губернатор наголосив на необхідності приділити особливу увагу ветеранам, відвідати сім'ї учасників війни, привітати їх зі святом.

Нагадаємо, що 4 травня президент України заявив, що підпише закон про використання червоних прапорів під час святкових заходів до дня Перемоги, щойно документ надійде йому на підпис.

Янукович висловив переконання: оскільки з цим прапором учасники Великої Вітчизняної війни йшли до Перемоги, воно має використовуватися на святі 9 травня разом із державним прапором.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.