Спецпроект

Київ ігнорує всесвітню "Ніч музеїв". Нема охорони

Муніципальні музеї Києва проігнорували світову акцію "Ніч музеїв", хоча в попередні роки брали в ній участь. У підсумку лише 2 музеї із майже 100, що є в Києві, запланували заходи в рамках згаданої події.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Безумовно, відмова від участі в такій популярній акції є німим протестом музейників проти ставлення нинішньої влади до музейної справи, - сказав депутат. - Окрім фінансування, рівня зарплат і умов праці музейників є й суто технічна проблема, яка не дає можливості провести в Києві повноцінну "Ніч музеїв" - це охорона музейних закладів.

Бригинець нагадав, що понад рік тому через значну заборгованість київської влади перед службою державної охорони музеї залишились без охорони. На сьогодні переважна більшість музеїв охороняється вдень лише вахтерами, а вночі - сигналізацією. Відповідно музеї фізично не спроможні органзувати роботу в нічний час.

Цього року всесвітня "Ніч музеїв" відбувається 14-15 травня. Список українських закладів, які беруть участь в акції, дивіться тут.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.