Спецпроект

У Криму відкрили меморіал татарам - жертвам депортації

Меморіальний комплекс жертвам депортації 18 травня 1944 року відкрили в селі Когей (Русаківка) Білогірського району Криму сьогодні - напередодні трагічної дати в історії кримськотатарського народу.

Про це повідомили УНІАН у прес-службі Меджлісу.

Імам прочитав дуа (молебень) за загиблими і тими, хто не повернувся до Криму з місць заслання.

Голова Меджлісу Мустафа Джемільов відзначив, що відкриття меморіального комплексу є внеском в історію кримськотатарського народу, а також загальним боргом перед тими, хто трагічно загинув у роки депортації.

Джемільов подякував всім, хто вніс свій внесок у виготовлення і установлення монумента, тим самим увічнивши пам`ять співвітчизників, односельців і рідних.

Нагадаємо, співробітники Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР провели депортацію 18-20 травня 1944 року за рішенням Державного комітету оборони, підписаним Йосипом Сталіним.

Причиною виселення називалося дезертирство кримських татар з Червоної армії, співпраця з німецькими окупантами і розправи над радянськими партизанами.

Депортація і повернення кримських татар (історична довідка)

За різними даними, були депортовані від 183 до 188 тисяч кримських татар. Значна частина - до Узбецької РСР. У роки Великої Вітчизняної війни з Криму виселили також кримських німців, вірмен, болгар і греків.

Масове повернення татар на півострів розпочалося наприкінці 80-х - на початку 90-х років.

У 1989 р. Верховна рада СРСР прийняла декларацію "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню, і забезпечення їхніх прав".

З 1993 року в Криму 18 травня відзначають як День пам`яті жертв депортації.

У кримській автономії на даний час живуть 1,9 млн. осіб, з них більш як 265 тисяч - татари. Ще мінімум 100 тисяч кримських татар хотіли б повернутися на півострів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.