Спецпроект

До Львова збирається приїхати "борець з українцями" з Польщі

На 7 червня у Львові на Личаківському цвинтарі призначене перепоховання останків архієпископа Теодоровича, який перед Другою світовою війною очолював християн вірменського обряду. Мешканці Львова остерігаються скандалу через нелегітимність перепоховання та присутність на ньому одіозного Тадеуша Ісаковича-Залеського.

Перепоховальна урочистість розпочнеться із жалобної меси, яку на "цвинтарі орлят", де планують перепоховати останки Теодоровича, відслужить архієпископ Мечислав Мокрицький та кардинали, що приїдуть із Польщі, повідомляє ЗІК з посиланням на "Rzeczpospolitu".

Окрім того очікується прибуття із Польщі великої делегації парламентарів, оскільки сам Теодорович був не тільки польським патріотом, а й сенатором.

Найбільшим скандальним виглядає те, що до Львова 6-7 червня може приїхати відомий своїми антиукраїнськими настроями Тадеуш Ісакович-Залеський, котрий також признається до вірменської крові. "Це визначна подія не тільки для вірмен, а й усіх християн. Архієпископ Теодорович був вірменського походження, але разом із тим видатним польським патріотом", – стверджує ксьондз Ісакович-Залеський.


Намагання перепоховати архієпископа Теодоровича на "цвинтарі орлят" тривають вже кілька років. На львівському некрополі стоїть нагробок із хрестом і табличкою з іменем архієпископа, але могила вже кілька десятиліть порожня, бо похованого у 1938 році Теодоровича, таємно ексгумували на початку 1970-их років його вихованці, перенісши останки до іншого склепу на комунальному цвинтарі Львова.

Через спротив українських націоналістів переговори із львівською владою щодо перепоховання тривали роками. Але в середині вона все ж дала свою згоду. Втім, конфлікт це не вирішило, оскільки рішення було затверджено без публічного розгляду питання, а зацікавленій стороні вдалося навіть обійти комісію з перепоховань.

ЗІК також зазначає, що для низки членів комісії є сумнівним, що останки, які перепоховають 7 червня на "цвинтарі орлят", справді належать архієпископу Теодоровичу.

Чимало львів’ян остерігаються, що нелегітимність процедури перепоховання може вилитися за присутності одіозного Тадеуша Ісаковича-Залеського на перепохованні неверифікованих останків єпископа Теодоровича в антиукраїнський скандал. Як відомо, ксьондз Ісакович-Залеський відомий своїми псевдонауковими дослідженнями багатьох аспектів українсько-польської історії .

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.