Спецпроект

День Героїв у Тернополі відзначили з червоно-чорними стрічками

23 травня у Тернополі всі працівники міської ради, комунальних підприємств та освітніх закладів прийшли на роботу у вишиванках.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі міської ради, з відповідною ініціативою виступив міський голова Сергій Надал.

На його думку, національне вбрання підкреслить урочистість Свята Героїв, яке відзначається цього дня.

"Ми повинні пам'ятати своїх героїв... Тому я закликав усіх свідомих українців відсвяткувати День Героїв у вишиванках, а червоно-чорними стрічками на одязі та транспорті солідаризуватись з відзначенням цього свята", - прокоментував свою ініціативу Надал.

Довідка: Свято Героїв відзначають 70 років. Святкувати його 23 травня постановив у 1941 році ІІ-ий Великий Збір ОУН для відродження в українців героїчного духу минулих поколінь.

Травень для свята обрали тому, що саме цього місяця загинуло найбільше націонал-патріотів. Зокрема, 4 травня 1924 року загинув головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття Микола Міхновський, 25 травня 1926 року - Симон Петлюра, 23 травня 1938 року - засновник і провідник ОУН Євген Коновалець.

В роки німецької, а згодом радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі. Із проголошенням незалежності України його святкування відновлено.

На початку 2000-х років обласні ради західних областей затвердили це свято як офіційне.

Червоно-чорний прапор - партійний символ "бандерівського" крила ОУН - так званої ОУН революційної.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.