Спецпроект

Польський Сейм переніс засудження ОУН і УПА

Сейм Республіки не приступив до призначеного на сьогодні розгляду ухвали "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", в якій засуджується "злочин з ознаками геноциду так званої УПА".

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму (нижньої палати польського парламенту).

З порядку денного засідання Сейму зник розгляд ухвали "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", призначений на сьогодні. У списку прийнятих ухвал згадки про це питання теж нема, тим часом як сьогоднішнє засідання палати вже завершилося.

У тексті проекту ухвали наголошується: "Сейм РП віддає шану жертвам злочину з ознаками геноциду, вчиненого Українською Повстанською Армією щодо польського населення Східних Кресів ("східна окраїна" - офіційна польська назва територій сучасних України, Литви і Польщі, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі - ІП) і встановлює день 11 липня Днем пам'яті мучеництва ксесов'яків".

У пояснювальній записці до проекту ухвали йдеться про те, "що злочин з ознаками геноциду проти 200 тисяч мешканців Волині і Східної Малопольщі (Галичини - ІП) вчинили Організація Українських націоналістів і так звана Українська Повстанська армія".

"Цей третій злочин проти польського народу - поруч із радянським і німецьким геноцидом - досі не залишився покараним або засудженим, - стверджують автори пояснювальної записки. - Натомість за океаном, в Україні і навіть у Польщі поставлені вже сотні пам'ятників, котрі прославляють злочинців-терористів. І це діється в часи, коли цивілізований світ бореться з тероризмом".

Проект мав представляти голова Сейму Ґжеґож Схетина (урядова партія "Громадянська платформа").

Нагадаємо, що сьогодні президент України Янукович прибув у Польщу з робочим візитом, пов'язаним з участю голови держави у XVII саміті країн Центральної Європи.

У квітні 2011 року міністр закордонних справ Костянтин Грищенко під час виступу у ВР заявив, що Україна "повинна відстежувати і реагувати на будь-які антиукраїнські заяви і дії у Польщі у зв’язку з підготовкою до річниці Волинської трагедії".

Влітку 2010 року у Польщі вийшла книга колишнього партизана польської Армії Крайової, де він описує масові убивства українців за національною ознакою, здійснені бойовиками АК в 1940-х роках.

P.S. Тим часом на сайті "Наші креси" з'явилася інформація, що голосування за ухвалу було перенесене на 10 червня 2011 року - у зв'язку з візитом до Польщі президента Януковича. Однак на сайті Сейму у порядку денному цієї ухвали немає.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.