Спецпроект

НА ОБОЛОНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ОФІЦЕРАМ АРМІЇ УНР (ФОТО)

28 травня в Оболонському районі відкрили пам'ятник "Старшинам Армії УНР - уродженцям Києва". Він став першим монументом у столиці, присвяченим воїнам Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляють ініціатори будівництва пам'ятника.

Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена "Хрест Симона Петлюри" - нагороду, затверджену 1932 року урядом УНР у вигнанні.

Право на відзнаку мав "кожен вояк Армії УНР та повстанських відділів, який брав участь у збройній боротьбі за визволення України".

Пам'ятник розміщений у мальовничому місці - на розв'язці трамвайних колій, над берегом озера Опечень і на околиці спального мікрорайону, неподалік метро "Оболонь". Вулиця, на якій стоятиме пам'ятник, теж носить ім'я українського офіцера (який устиг повоювати і у французькій, і у радянській арміях) - маршала Малиновського.

Всі фото Дмитра Ларіна

Більш ніж двометровий хрест установлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам).

 Мітинг відбувся мирно і несподівано зворушливо - без політичних прапорів і гасел

Монумент, розміщений на подвір'ї Храму Ікони Божої Матері "Неопалима купина", був зведений на кошти громади храму та за сприяння благодійної ініціативи "Героїка" і Спілки української молоді.

 З реконструкторами армії УНР в кореспондентів ІП зав'язалася міцна дружба :), тож скоро чекайте детального звіту про озброєння і спорядження Дієвої армії

Захід почався з панахиди за полеглими воїнами Армії УНР, яку відправив настоятель храму о.Віктор Мілейко. Далі був невеличкий мітинг, який відкрив громадський активіст Павло Подобєд. Він розповів біографії багатьох старшин Армії УНР, імена яких викарбувані на пам'ятнику.

 

Більшість із них були колишніми офіцерами Російської імператорської армії. Частина загинула, частина емігрувала, деякі повернулися з еміграції і були репресовані радянськими органами ГПУ-НКВС.

Скромний монумент на церковному подвір'ї

На честь воїнів Армії УНР співав церковний хор парафії "Неопалима купина", хор "Гомін", виступили бандурист Ярослав Джусь (півфіналіст шоу "Україна має талант") та кобзар Тарас Компаніченко зі стрілецькими піснями.

 Перехожі оболонці і пасажири трамваїв цікавилися новим пам'ятником на своєму масиві

Від імені Всеукраїнського об'єднання ветеранів виступив Олесь Гриб.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.