Спецпроект

У Сімферополі розтрощили Дзержинського (ФОТО)

У Сімферополі, в Центральному музеї Тавриди, пошкоджено пам'ятник радянському державному діячеві Феліксу Дзержинському.

Про це повідомив сайт міста Сімферополя з посиланням на директора музею Андрія Мальгіна.

За словами директора, раніше виготовлений з бетону 4-метровий пам'ятник стояв біля Національного університету державної податкової служби, а потім був переданий музею і встановлений у сквері. "Ми хотіли зробити парк скульптур радянського суспільства, тому що ці демонтовані пам'ятники відображають досить цікавий історичний період", - додав керівник музею.

 З цього ракурсу Фелікс Едмундович вгадується хіба що за характерною борідкою

В ніч з суботи на неділю невідомі скинули верхню частину скульптури і розбили її. "Судячи з усього, це не хуліганство, тому що треба було залізти туди і докласти зусиль, це не п'яна молодь, а люди, у яких в голові є певні думки. Там певний характер пошкоджень - били кувалдою", - додав Мальгін.

"До міліції ми не заявляли, оскільки цей пам'ятник ніде не значився і перебував на території, на якій не можна було забезпечити його охорону", - зазначив керівник музею.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»