Спецпроект

У Сімферополі розтрощили Дзержинського (ФОТО)

У Сімферополі, в Центральному музеї Тавриди, пошкоджено пам'ятник радянському державному діячеві Феліксу Дзержинському.

Про це повідомив сайт міста Сімферополя з посиланням на директора музею Андрія Мальгіна.

За словами директора, раніше виготовлений з бетону 4-метровий пам'ятник стояв біля Національного університету державної податкової служби, а потім був переданий музею і встановлений у сквері. "Ми хотіли зробити парк скульптур радянського суспільства, тому що ці демонтовані пам'ятники відображають досить цікавий історичний період", - додав керівник музею.

 З цього ракурсу Фелікс Едмундович вгадується хіба що за характерною борідкою

В ніч з суботи на неділю невідомі скинули верхню частину скульптури і розбили її. "Судячи з усього, це не хуліганство, тому що треба було залізти туди і докласти зусиль, це не п'яна молодь, а люди, у яких в голові є певні думки. Там певний характер пошкоджень - били кувалдою", - додав Мальгін.

"До міліції ми не заявляли, оскільки цей пам'ятник ніде не значився і перебував на території, на якій не можна було забезпечити його охорону", - зазначив керівник музею.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.