Спецпроект

Анонс: на Львівщині відзначать 67-му річницю створення УГВР

У селі Сприня Самбірського району на Львівщині відзначать чергову річницю створення Української Головної Визвольної Ради.

Про це повідомляють організатори заходу у своїй сторінці на Фейсбуку.

Вони анонсують такий розклад:

9 липня

Фестиваль аматорської патріотичної пісні. Молодіжне таборування. Теренові ігри. Демонстрація фільмів про національно-визвольну боротьбу українського народу в період Другої світової війни. "Повстанська ватра".

10 липня

12:00-13:00 Зустріч гостей - ветеранів УПА з різних регіонів України, представників влади, представників діаспори, молодіжних організацій. Реєстрація груп учасників

13:00 Відкриття пам'ятного знаку УГВР

13:30 Урочисте віче та святковий концерт з нагоди 67-ї річниці створення УГВР

Українська Головна Визвольна Рада - підпільний парламент, який офіційно вважався верховним надпартійним органом влади воюючої України - провела свій перший і останній з'їзд 11-15 липня 1944 року під Самбором.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.