Спецпроект

Хати, на які не знайшлися гроші в Кабміну, відреставрують за норвезький грант

У Львові в Музеї народної архітектури і побуту упродовж місяця тривають роботи з реставрації хати с. Мшанець (ХІХ ст.). У роботах беруть участь представники норвезького скансену у Ліллехаммері та працівники львівського музею.

Про повідомляє Zaxid.net із посиланням на заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва.

"Роботи фінансує уряд Норвегії. Уряд України на Музей народної архітектури і побуту коштів не виділяв, - зазначив Косів. - Цей перший пілотний проект. Уряд Норвегії зарезервував більші кошти на наступні проекти в цьому музеї".

Норвезький уряд виділив близько 40 тисяч євро: половина цих коштів піде саме на реставрацію, решта - на логістику (поїздка українських реставраторів у Норвегію, приїзд норвезьких реставраторів та ін).

Як розповів директор Музею Майхауген у Лілехаммері Гьоте Якобсон, у дерев'яних конструкціях у Львові та в Норвегії є подібні речі.

"Основна проблема хати (с. Мшанець) - заміна старих дерев'яних частин на нову високоякісну деревину. Хата буде відновлена за тією технологією, яка була використана під час її будівництва, буде використано деревина, і жодного цвяха. Потрібно близько п'яти місяців, щоб завершити повністю цю хату, - зазначив Гьоте Якобсон. - У Норвегії в таких дерев'яних будинках досі живуть".

Ділячись досвідом, норвезькі спеціалісти цікавляться й нашим. Зокрема, норвежців зацікавила українська технологія з реставрації солом'яних дахів.

Нагадаємо, рік тому Музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай), що у Львові, отримав норвезький грант у розмірі 500 тис. доларів США. Кошти планують скерувати на навчання персоналу, відновлення будівель, наведення порядку в музеї.

Раніше повідомлялося, що 50 об'єктів Музею народної архітектури та побуту (відомий у народі "Шевченківський гай") у Львові потребують негайної комплексної реставрації.

В Україні є кілька великих скансенів: найбільший у Києві (150 га), у Львові (55 га), у Переяслав-Хмельницькому (30 га), менші (3-5 га) - в Ужгороді та Чернівцях.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.