Спецпроект

Анонс: марш захисників Києва - через Десятинну і Андріївський узвіз

В суботу, 11 червня о 13:00 розпочнеться другий Марш на захист Києва.

Маршрут: від Золотих Воріт по вулиці Ярославів Вал на вул. Гончара 17-23, далі через Пейзажну алею до фундаменту Десятинної церкви і на Андріївський узвіз. Марш завершиться на Контрактовій площі біля пам'ятника Сковороді.

Ось що пишуть організатори маршу в його анонсі:

"ЧОМУ ДЕСЯТИНКА?

Так зване "відтворення" Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам"яткоохоронного законодавства. Залишки фундаменту церкви мають бути збережені для нащадків, а не назавжди поховані під бетоном сучасної церкви "у візантійському стилі".

Влада та УПЦ (МП) планує збудувати сучасний храм на місці незавершених розкопок Десятинної церкви. Це назавжди знищить історичні фундаменти. Масштабне будівництво навпроти Андріївської церкви призведе до її остаточного руйнування.

ЧОМУ АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ?

Зараз Узвіз потерпає від численних нещасть:

АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА ПАДАЄ. Окраса Києва та узвозу, Андріївська церква, розвалюється через злочинні будівництва навколо. Через рятувально-ремонтні роботи вже вирубали всі дерева на пагорбі церкви. Проте іншої активності на рятувальних роботах та ефекту поки не спостерігається.

БУДУЮТЬ ГОТЕЛІ ТА ОФІСИ. У той час, коли вулиця потребує обережної реставрації, влада планує провести масштабну "реконструкцію" узвозу, що передбачає побудову кількох офісно-готельних багатоповерхівок безпосередньо на Андріївському, що знищить його естетично та фізично.

АВТОМОБІЛІ РУЙНУЮТЬ ВУЛИЦЮ. Попри формальну заборону, київська ДАІ не перешкоджає незаконному руху транспорту по Андріївському. Від постійного руху машин пішохідним узвозом під загрозою опинилися життя пішоходів та унікальна бруківка, яка не витримує навантаження.

ДЕСЯТИНКУ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ.

Марш захисників Києва - регулярна подія, що організовується небайдужими жителями на захист соціального і культурного простору міста. Нам є що запропонувати окрім протесту".

Попередній Марш, що відбувся 3 квітня, зібрав близько 600 небайдужих киян . Як і попереднього разу, просять приходити без партійної символіки.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.