Спецпроект

В Олеському замку розпочався сезон лицарських турнірів

На території Олеського замку на Львівщині відкрили сезон стилізованих забав – Олеських турнірів.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Гостей дійства розважали боями клуби історичної реконструкції, а активні учасники свята й самі вступали в бій та брали участь у різноманітних розвагах XV століття.

Сезон Олеських турнірів розпочали поєдинком ордену мальтійців та воїнів-русичів Галицько-Волинського князівства. Бій - не на показ, а на повну силу, повну швидкість та з ефективними ударами. Основне, не бити на враження, кажуть воїни. Хоча після таких поєдинків, як мінімум, синці таки залишаються.

Для гостей свята демонстрували, якими були бої у XV столітті. Перший бій - за капітана: коли падає ватажок, його військо вважається переможеним. Другий - за стяг. А третій - стінка на стінку. У XIII столітті подібним чином Данило Галицький бився на наших землях з тевтонським орденом.

Гості дійства й самі могли взяти до рук і лук, і арбалет. Цією зброєю українці теж користувалися ще з часів Київської Русі. Ходили з нею на полювання та у бій. Однак називали її на інший лад - самострілом.

Під вечір шатро заполонила французька музика, яка надихала до бою, звучала у селах на ярмарках або ж на придворних балах. Опісля відбулось велике вогняне шоу.

Такі ж подорожі у минуле чекатимуть на гостей ще у липні та вересні. Цього ж місяця організатор фестивалю Ярослава Павлюковець проанонсувала, крім Середньовіччя, ще дві теми - Шотландію і вікінгів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.