Спецпроект

Мультик про похід Олега на Царград переміг на кінофестивалі

Мультфільм "Як князь Олег на Візантію ходив" переміг у номінації "Анімаційні фільми" на ІІ Міжнародному кінофестивалі "Золота пектораль", що проходив у місті Трускавець на Львівщині.

Про це повідомляє "Телекритика".

Мультфільм "Як князь Олег на Візантію ходив" є частиною анімаційного серіалу "Історія України в постатях" виробництва компанії "Арт-відео". 

В основі мультфільму лежить сучасна інтерпретація відомого історичного факту походу князя Олега на Візантію. Головні герої мультфільму - князь Олег та його найближче оточення, літописець Крук.

Для того, щоб зробити мультиплікаційний фільм більш зрозумілим і цікавим дітям, персонажі-воїни іноді з'являються з несподіваними елементами сучасності, наприклад, годинниками. Сам князь Олег представлений на фоні актуальної для наших днів теми збору податків, повідомляють творці мультика. За словами князя, їх повинні платити усі, вчасно, по совісті і без надміру.

Робота виконана в класичній 2D анімації. Над фільмом працювали відомі художники-аніматори України. Керівник проекту - Зоряна Зянюк.

Мультфільми про історію на ІП:

Історія Білорусі за 5 хвилин (музичний кліп)

Історія Латвії (ляльковий мульт)

Історія СРСР у вигляді старовинної комп'ютерної іграшки

Війна Русі проти Литви

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.