Спецпроект

У Меджибозькому замку відкрили фестивальний сезон (ФОТО)

Напередодні фестивалю "Стародавній Меджибіж 2011" організатори провели своєрідну репетицію - у вигляді дводенного фестивалю.

Про це повідомляє Thisisukraine.org.

Організатори анонсували лицарські турніри, живу музика, танцювальні майстеркласи, ярмарок, фаєршоу, середньовічню харчевню і навіть чарівний напій "Телепорт".

ІП пропонує кілька фото із репортажy Ірини Пустиннікової:

Місто Меджибіж стоїть на мисі на злитті двох річок - Південного Бугу та Бужку. Уперше згадується в Іпатіївському літопису під 1146 – 1148 рр.

 Меджибозький замок над Бугом називають "Білим лебедем"

Руський Меджибіж був добре укріпленою твердинею - хоч і земляною. У 1240-их татари змусили мешканців знищити оборонні вали міста. Кам'яні укріплення з'явилися тут у часи Великого князівства Литовського. Сучасного вигляду замок набув на початку 1500-их - уже не в Середньовіччя.

 Офіцерська башта замку. Ліворуч видно, як Бужок впадає у Буг

Фортеця побудвана на місці злиття річок Буг та Божок, тому він має форму видовженого трикутника. Його площа складає 3\1 га: одна сторона 130 м, інша – 85 м. 

 Фото з протилежного боку, зсередини замку. Верхівка Офіцерської башти і злиття Бужка з Бугом

Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м. Будівлі зосереджені в східному куті, де й розташована Офіцерська башта, збудована на місці дитинця давнього замку.

 Фото з пташиного польоту з розділу "Артефакти". Унизу - Офіцерська з будівлею палацу, навпроти - Лицарська

П'ятигранна двоповерхова нарізна башта з амбразурами знаходиться на північ-заході. Біля неї в'їзд до замку. На цьому боці був глибокий рів, через який вів міст. В тупому куті замку – північна восьмикутова башта.

 Турнір навпроти Лицарської вежі

На території замку розташована церква. Будівля прямокутна з п'ятигранною абсидою, довжина 21 м., ширина – 10м. Збудував її Рафаїл Сенявський на місці більш давньої.

 Замкова церква
 Лицарі навпроти стін палацу
І традиційне ремісниче містечко

Замок у Меджибожі - друга з найвідоміших і найбільших фортець Хмельниччини після Кам'янецького замку. Нагадаємо, що Кам'янець-Подільський відкрив туристичний сезон у квітні.

Фото: Ірина Пустиннікова

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.