Спецпроект

У Меджибозькому замку відкрили фестивальний сезон (ФОТО)

Напередодні фестивалю "Стародавній Меджибіж 2011" організатори провели своєрідну репетицію - у вигляді дводенного фестивалю.

Про це повідомляє Thisisukraine.org.

Організатори анонсували лицарські турніри, живу музика, танцювальні майстеркласи, ярмарок, фаєршоу, середньовічню харчевню і навіть чарівний напій "Телепорт".

ІП пропонує кілька фото із репортажy Ірини Пустиннікової:

Місто Меджибіж стоїть на мисі на злитті двох річок - Південного Бугу та Бужку. Уперше згадується в Іпатіївському літопису під 1146 – 1148 рр.

 Меджибозький замок над Бугом називають "Білим лебедем"

Руський Меджибіж був добре укріпленою твердинею - хоч і земляною. У 1240-их татари змусили мешканців знищити оборонні вали міста. Кам'яні укріплення з'явилися тут у часи Великого князівства Литовського. Сучасного вигляду замок набув на початку 1500-их - уже не в Середньовіччя.

 Офіцерська башта замку. Ліворуч видно, як Бужок впадає у Буг

Фортеця побудвана на місці злиття річок Буг та Божок, тому він має форму видовженого трикутника. Його площа складає 3\1 га: одна сторона 130 м, інша – 85 м. 

 Фото з протилежного боку, зсередини замку. Верхівка Офіцерської башти і злиття Бужка з Бугом

Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м. Будівлі зосереджені в східному куті, де й розташована Офіцерська башта, збудована на місці дитинця давнього замку.

 Фото з пташиного польоту з розділу "Артефакти". Унизу - Офіцерська з будівлею палацу, навпроти - Лицарська

П'ятигранна двоповерхова нарізна башта з амбразурами знаходиться на північ-заході. Біля неї в'їзд до замку. На цьому боці був глибокий рів, через який вів міст. В тупому куті замку – північна восьмикутова башта.

 Турнір навпроти Лицарської вежі

На території замку розташована церква. Будівля прямокутна з п'ятигранною абсидою, довжина 21 м., ширина – 10м. Збудував її Рафаїл Сенявський на місці більш давньої.

 Замкова церква
 Лицарі навпроти стін палацу
І традиційне ремісниче містечко

Замок у Меджибожі - друга з найвідоміших і найбільших фортець Хмельниччини після Кам'янецького замку. Нагадаємо, що Кам'янець-Подільський відкрив туристичний сезон у квітні.

Фото: Ірина Пустиннікова

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.