Спецпроект

У Меджибозькому замку відкрили фестивальний сезон (ФОТО)

Напередодні фестивалю "Стародавній Меджибіж 2011" організатори провели своєрідну репетицію - у вигляді дводенного фестивалю.

Про це повідомляє Thisisukraine.org.

Організатори анонсували лицарські турніри, живу музика, танцювальні майстеркласи, ярмарок, фаєршоу, середньовічню харчевню і навіть чарівний напій "Телепорт".

ІП пропонує кілька фото із репортажy Ірини Пустиннікової:

Місто Меджибіж стоїть на мисі на злитті двох річок - Південного Бугу та Бужку. Уперше згадується в Іпатіївському літопису під 1146 – 1148 рр.

 Меджибозький замок над Бугом називають "Білим лебедем"

Руський Меджибіж був добре укріпленою твердинею - хоч і земляною. У 1240-их татари змусили мешканців знищити оборонні вали міста. Кам'яні укріплення з'явилися тут у часи Великого князівства Литовського. Сучасного вигляду замок набув на початку 1500-их - уже не в Середньовіччя.

 Офіцерська башта замку. Ліворуч видно, як Бужок впадає у Буг

Фортеця побудвана на місці злиття річок Буг та Божок, тому він має форму видовженого трикутника. Його площа складає 3\1 га: одна сторона 130 м, інша – 85 м. 

 Фото з протилежного боку, зсередини замку. Верхівка Офіцерської башти і злиття Бужка з Бугом

Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м. Будівлі зосереджені в східному куті, де й розташована Офіцерська башта, збудована на місці дитинця давнього замку.

 Фото з пташиного польоту з розділу "Артефакти". Унизу - Офіцерська з будівлею палацу, навпроти - Лицарська

П'ятигранна двоповерхова нарізна башта з амбразурами знаходиться на північ-заході. Біля неї в'їзд до замку. На цьому боці був глибокий рів, через який вів міст. В тупому куті замку – північна восьмикутова башта.

 Турнір навпроти Лицарської вежі

На території замку розташована церква. Будівля прямокутна з п'ятигранною абсидою, довжина 21 м., ширина – 10м. Збудував її Рафаїл Сенявський на місці більш давньої.

 Замкова церква
 Лицарі навпроти стін палацу
І традиційне ремісниче містечко

Замок у Меджибожі - друга з найвідоміших і найбільших фортець Хмельниччини після Кам'янецького замку. Нагадаємо, що Кам'янець-Подільський відкрив туристичний сезон у квітні.

Фото: Ірина Пустиннікова

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.