Спецпроект

На Байковому реставрують вандалізовану могилу Лесі Українки

До 1 серпня - Дня вшанування пам'яті відомої поетеси - будуть завершені роботи з реставрації пам'ятника Лесі Українці та впорядкування меморіалу родини Косачів.

Про це повідомила "Рідній країні" адміністрація Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.

Як відомо, у минулому році на Байковому цвинтарі на місці поховання Лесі Українки було вчинено акт вандалізму: по всьому периметру пам'ятника поетеси знищено його декоративне оздоблення - бронзову гірлянду з лаврів та квітів, традиційний символ народної шани.

"Ясна провідна зоря". До 140-річчя з дня народження Лесі

Це оздоблення було невід'ємною складовою творчого задуму відомого скульптора, народного художника України Галини Петрашевич; сам пам'ятник, встановлений у 1939 році, є пам'яткою історії та культури.

На громадянській панахиді 30 липня 2010 року Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького виступив із закликом посприяти фаховою майстерністю, порадою чи коштами реставрації ушкодженого пам'ятника Лесі Українки та впорядкуванню меморіалу родини Косачів.

Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, на жаль, спромоглося тільки на відновлення гірлянди в гіпсі, матеріалі недовговічному та нестійкому до атмосферних впливів.

Викриття радянських фальсифікацій Лесі Українки

Високопрофесійне проведення реставраційних робіт пам'ятника (відтворення бронзової гірлянди) зголосився безкоштовно провести знаний скульптор, майстер по роботі з бронзою Володимир Щур (киянам добре відомі його роботи - пам'ятники Леоніду Бикову, Владиславу Городецькому, Олені Телізі; скульптурні зображення головних героїв п'єси М.Старицького "За двома зайцями" на Андріївському узвозі та ін.).

А відновленню первісного вигляду пам'ятки історії та культури в бронзі Музей завдячує допомозі небайдужих українців, громадських діячів Миколи Томенка та Миколи Даневича.

Цього року ми відзначаємо 140-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-ліття створення нею геніальної драми-феєрії "Лісова пісня", що стала вершиною української драматургії.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.