Спецпроект

На Байковому реставрують вандалізовану могилу Лесі Українки

До 1 серпня - Дня вшанування пам'яті відомої поетеси - будуть завершені роботи з реставрації пам'ятника Лесі Українці та впорядкування меморіалу родини Косачів.

Про це повідомила "Рідній країні" адміністрація Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.

Як відомо, у минулому році на Байковому цвинтарі на місці поховання Лесі Українки було вчинено акт вандалізму: по всьому периметру пам'ятника поетеси знищено його декоративне оздоблення - бронзову гірлянду з лаврів та квітів, традиційний символ народної шани.

"Ясна провідна зоря". До 140-річчя з дня народження Лесі

Це оздоблення було невід'ємною складовою творчого задуму відомого скульптора, народного художника України Галини Петрашевич; сам пам'ятник, встановлений у 1939 році, є пам'яткою історії та культури.

На громадянській панахиді 30 липня 2010 року Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького виступив із закликом посприяти фаховою майстерністю, порадою чи коштами реставрації ушкодженого пам'ятника Лесі Українки та впорядкуванню меморіалу родини Косачів.

Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, на жаль, спромоглося тільки на відновлення гірлянди в гіпсі, матеріалі недовговічному та нестійкому до атмосферних впливів.

Викриття радянських фальсифікацій Лесі Українки

Високопрофесійне проведення реставраційних робіт пам'ятника (відтворення бронзової гірлянди) зголосився безкоштовно провести знаний скульптор, майстер по роботі з бронзою Володимир Щур (киянам добре відомі його роботи - пам'ятники Леоніду Бикову, Владиславу Городецькому, Олені Телізі; скульптурні зображення головних героїв п'єси М.Старицького "За двома зайцями" на Андріївському узвозі та ін.).

А відновленню первісного вигляду пам'ятки історії та культури в бронзі Музей завдячує допомозі небайдужих українців, громадських діячів Миколи Томенка та Миколи Даневича.

Цього року ми відзначаємо 140-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-ліття створення нею геніальної драми-феєрії "Лісова пісня", що стала вершиною української драматургії.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.