Спецпроект

Сьогодні - 120 років з дня народження творця ОУН Євгена Коновальця

14 червня 1891 року в с. Зашків на Львівщині народився Євген Коновалець, керівник однієї з найбоєздатніших формацій армії Української Народної Республіки - корпусу Січових стрільців, засновник Організації українських націоналістів.

Про це нагадує прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Євген Коновалець - непересічна постать в українській історії, що зуміла відповісти на всі виклики епохи тоталітаризму, воєн та брехні, вважають у ЦДВР.

Активний західноукраїнський громадсько-політичний діяч з юридичною освітою став військовим лідером Східної України під час Української національної революції 1917-1920 років. Цим він укотре довів єдність української нації попри століття відчуження.

Створив найбоєздатнішу військову одиницю армії Української Народної Республіки (УНР) - формацію Січових стрільців. Серед бойових заслуг Коновальця було придушення більшовицького бунту в Києві в січні 1918 року, що ускладнило просування російських військ до столиці. Після цього полк Січових стрільців став гвардійським підрозділом на варті уряду УНР.

У листопаді 1918 року формація Січових стрільців відіграла головну роль у поваленні гетьманського режиму та відновленні демократичної влади Директорії, завдавши поразки переважним гетьманським військам біля станції Мотовилівка. У боях на Правобережжі у 1919 році січовики зарекомендували себе як елітне військове з'єднання армії УНР.

Після поразки Української національної революції Євген Коновалець не полишив визвольної боротьби, як це зробили багато політичних діячів. Він зумів перевести її на інший рівень - підпільної боротьби в умовах окупаційного режиму. 1920 року було створено Українську військову організацію (УВО), котра мала завдання запобігти утвердженню польської окупаційної влади у Західній Україні.

В умовах втрати авторитету українських політичних лідерів, з середини 20-х років Коновалець починає творити нову політичну платформу та політичний провід Українського визвольного руху. Так у 1929 році постала Організація українських націоналістів (ОУН) - єдина політична сила, що прагнула відновити українську державність на всіх етнічних українських землях.

"Військовий та політичний хист Євгена Коновальця можна порівняти з роллю борця за свободу Ірландії Майкла Коллінза - творця ірландської незалежності від імперської британської деспотії", - зазначив історик Ігор Дерев'яний, науковий співробітник музею "Тюрма на Лонцького".

Детальніше про значення постаті творця ОУН в наш час читайте у програмному тексті Осипа Зінкевича "Євген Коновалець і наша доба".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.