Спецпроект

Сьогодні - 120 років з дня народження творця ОУН Євгена Коновальця

14 червня 1891 року в с. Зашків на Львівщині народився Євген Коновалець, керівник однієї з найбоєздатніших формацій армії Української Народної Республіки - корпусу Січових стрільців, засновник Організації українських націоналістів.

Про це нагадує прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Євген Коновалець - непересічна постать в українській історії, що зуміла відповісти на всі виклики епохи тоталітаризму, воєн та брехні, вважають у ЦДВР.

Активний західноукраїнський громадсько-політичний діяч з юридичною освітою став військовим лідером Східної України під час Української національної революції 1917-1920 років. Цим він укотре довів єдність української нації попри століття відчуження.

Створив найбоєздатнішу військову одиницю армії Української Народної Республіки (УНР) - формацію Січових стрільців. Серед бойових заслуг Коновальця було придушення більшовицького бунту в Києві в січні 1918 року, що ускладнило просування російських військ до столиці. Після цього полк Січових стрільців став гвардійським підрозділом на варті уряду УНР.

У листопаді 1918 року формація Січових стрільців відіграла головну роль у поваленні гетьманського режиму та відновленні демократичної влади Директорії, завдавши поразки переважним гетьманським військам біля станції Мотовилівка. У боях на Правобережжі у 1919 році січовики зарекомендували себе як елітне військове з'єднання армії УНР.

Після поразки Української національної революції Євген Коновалець не полишив визвольної боротьби, як це зробили багато політичних діячів. Він зумів перевести її на інший рівень - підпільної боротьби в умовах окупаційного режиму. 1920 року було створено Українську військову організацію (УВО), котра мала завдання запобігти утвердженню польської окупаційної влади у Західній Україні.

В умовах втрати авторитету українських політичних лідерів, з середини 20-х років Коновалець починає творити нову політичну платформу та політичний провід Українського визвольного руху. Так у 1929 році постала Організація українських націоналістів (ОУН) - єдина політична сила, що прагнула відновити українську державність на всіх етнічних українських землях.

"Військовий та політичний хист Євгена Коновальця можна порівняти з роллю борця за свободу Ірландії Майкла Коллінза - творця ірландської незалежності від імперської британської деспотії", - зазначив історик Ігор Дерев'яний, науковий співробітник музею "Тюрма на Лонцького".

Детальніше про значення постаті творця ОУН в наш час читайте у програмному тексті Осипа Зінкевича "Євген Коновалець і наша доба".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.