Спецпроект

ДО 22 ЧЕРВНЯ ГОТУЄТЬСЯ НОВА ХВИЛЯ ПОЛІТИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ? (фото)

На цих вихідних у центрі Донецька біля пам'ятника Визволителям пройшов перший мітинг-реквієм за участю більше 700 осіб, приурочений до річниці Великої вітчизняної війни.

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського руху "Ніхто, крім нас".

Ветерани ВВВ міста Донецька символічно передали бойовий червоний прапор Перемоги молодим послідовникам з усеукраїнського громадського руху воїнів-ветеранів "Ніхто, крім нас", який проводить акції "на захист прав і свобод воїнів-інтернаціоналістів, військовослужбовців, воїнів запасу та громадян України".

 "Ніхто, крім нас" - девіз аеромобільних військ України

У мітингу також взяли участь громадські організації "Союз радянських ветеранів", "Екіпаж МВФ СРСР" і ряд молодіжно-спортивних організацій, яких, за твердженням прес-служби, "об'єднує військове братерство".

Планується, що такі акції пройдуть по всій Україні з метою підняття патріотичного духу, формування поваги до своєї історії. І головне - вшанування ветеранів, які захистили Україну.

 Акція біля пам'ятника Визволителям (Донецьк)

"Зустріч ветеранів - це кульмінація об'єднання двох поколінь і згуртованості ветеранів війни і молоді - зазначив лідер руху "Ніхто, крім нас" Олександр Ковальов. - Адже бойовий прапор перемоги - це пам'ять про ту ціну, яка була заплачена людьми за мир у нашій країні. Акція буде проходити і в інших регіонах України, ми постараємося зберегти традицію передачі символу перемоги і в майбутньому".

Нагадаємо, що 9 травня, поки у Львові палили червоні прапори, у Донецьку молоді люди, одягнені у форму десантників, спалили прапор ОУН (бандерівської).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.